До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
вул. Пилипа Орлика, 4а, м. Київ, 01043
Представник: Барсук Ірина Дмитрівна
в інтересах засудженого Іванова Івана Івановича
вул. Лугова, 3, м. Київ, 01043
Прокурор Шевченківського районної прокуратури м. Києва
Справа: № 12/1234/14
Касаційна скарга
на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 6 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 6 червня 2013 року
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 6 березня 2013 року Іванов Іван Іванович, 03.09.1975 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: вулиця Тиха, 3, м. Київ, такого, що судимості не мав, засуджено за ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України «Розбій» до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 6 червня 2013 року вирок залишено без зміни.
Так рішеннями суду Іванова Івана Івановича визнано винуватим в тому, що він у стані алкогольного сп’яніння, 5 липня 2010 року приблизно о 2 годині на тролейбусній зупинці «вул. Інститутська» у м. Києві, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, під час нападу на Петренко Василія Васильовича та Леха Ігоря Ігоровича із застосуванням насильства, небезпечного для їх життя та здоров’я, внаслідок якого останній втратив свідомість, заволодів їх грошима в сумі відповідно 550 грн. та 200 грн.
Проте вважаємо, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильне застосовано кримінальний закон, є істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі, просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії Іванова Івана Івановича з ч. 2 ст. 187 на ст. 296 Кримінального кодексу України та обрати покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Судами недоведена вина засудженого у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб та його умислу на заволодіння грошима потерпілого, а саме.
Ухвала апеляційного суду є рішенням щодо законності та обґрунтованості судових рішень, що перевіряються в апеляційному порядку і повинна відповідати тим самим вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 377 КПК України, відповідно до якої в ухвалі апеляційного суду, окрім інших обов’язкових даних, повинна бути зазначена суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно – мотиви прийнятого судом рішення; усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані й зіставлені з наявними у справі матеріалами, із тим, щоб жоден довід не залишився без відповіді в ухвалі. Частиною 2 ст. 377 КПК України визначено, що при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, із яких апеляцію визнано необґрунтованою.
В поданій апеляції на вирок окрім іншого, вказувалось й на те, що суд не виконав вказівки апеляційного суду щодо встановлення часу досягнення попередньої змови між Івановим Іваном Івановичем та невстановленими слідством особами; щодо виникнення умислу на заволодіння грошима потерпілих; щодо обставин заволодіння грошима потерпілих.
Судом у вироку не спростовано позицію захисту про необхідність перекваліфікації дій засудженого на ст. 296 КК України.
В апеляції наголошувалось на тому, що висновок про вчинення розбою Івановим Іваном Івановичем, суд зробив на підставі спірних медичних даних про характер та тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілим.
Крім того, суд не звернув уваги на протиріччя у показаннях потерпілих, та не вказав які їх показання відповідають дійсності, а які він не бере до уваги, та чому.
Такі доводи скаржників апеляційний суд в своїй ухвалі не навів, не проаналізував та докладної відповіді на них не дав.
Крім того, апеляційний суд перевіряючи вирок щодо Іванова Івана Івановича допустив протиріччя в своїх висновках, а саме.
Скасовуючи вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року щодо Іванова Івана Івановича апеляційний суд в ухвалі від 21 червня 2012 року зазначив, що суд не виконав у повному обсязі вимоги судового рішення апеляційного суду від 18 серпня 2011 року та не вказав які саме показання потерпілих він вважає такими, що відповідають дійсності, а які не бере до уваги. Тобто скасовуючи попередні вироки щодо Іванова Івана Івановича апеляційний суд дійшов висновку про те, що потерпілі давали різні показання, а в ухвалі від 6 червня 2013 року зазначив, що потерпілі не змінювали свої показання протягом всього досудового слідства і в суді. Такий висновок апеляційного суду суперечить його ж ухвалі від 21 червня 2012 року.
За таких обставин оскаржувану ухвалу апеляційного суду щодо Іванова Івана Івановича не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційних скарг та постановити законне рішення.
З урахуванням наведеного та на підставі статей 394, 396 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року, п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України,
ПРОШУ СУД:
1. Скасувати Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 червня 2013 року щодо Іванова Івана Івановича, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Представник ____ /І.Д. Барсук/
«__»_____ 2014 року