Апеляційний суд м. Києва
вул. Солом’янська, 2А, м. Київ, 03680
Підозрюваний Іванов Іван Іванович
вул. Петра, 7, м. Київ, Київська область, 01041
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2016 по справі № 123/1234/16
30.04.2016 Шевченківським районним судом м. Києва оголошено ухвалу по справі № 123/1234/16 про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою Іванова Івана Івановича.
Даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід не пов’язаного із обмеженням волі.
В клопотанні про обрання запобіжного заходу вказано, що підозрюваний намагатиметься уникнути притягнення до кримінальної відповідальності та може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати злочинну діяльність у зв’язку із тим, що підозрюваний був раніше судимий.
Однак, підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочинів не визнає. Таким чином немає підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, так як злочинів він не вчиняв.
Водночас, підозрюваний є приватним підприємцем, має постійне місце роботи та проживання, стабільний дохід, хоча раніше і був судимий, проте нових злочинів не вчиняв та до цього часу його не підозрювали у вчиненні злочину.
За вчинений раніше злочин він повністю поніс покарання та сторона обвинувачення не може обґрунтовувати своє клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що підозрюваний вже раніше був судимим.
Крім того, в клопотанні про обрання запобіжного заходу було вказано, що підозрюваний у денний час вчиняв злочини. Проте, підозрюваний стверджує, що в цей час він працював та був на роботі, а тому у денний час не міг вчиняти тих злочинів, в яких його підозрюють.
Також підозрюваний стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з’ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі і займатись підприємницькою діяльністю.
Крім цього, підозрюваний вважає, що його судимість є погашеною і він визнається таким, що не мав судимості.
Відповідно до статі 89 Кримінального кодексу України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Статтею 90 Кримінального кодексу України строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.
Так як Іванов Іван Іванович відбув покарання та строк для погашення судимості минув, він вважається таким, що не має судимості.
Згідно із статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Стаття 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Стаття 176 КПК України запобіжним заходом також є особисте зобов’язання.
Згідно із статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов’язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, — прокурор.
Згідно ст.396 КПК України якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
Підозрюваний бажає брати участь у апеляційному розгляді скарги, так як особисто прагне пояснити суду помилковість висновків суду першої інстанції щодо обрання до нього такого суворого запобіжного заходу та просить викликати його в судове зсідання.
З урахуванням викладеного та на підставі статей 395, 396, 398 Кримінального процесуального кодексу України,
ПРОШУ СУД:
1. Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2016 по справі № 123/1234/16 про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою та ухвалити нову, за якою обрати до підозрюваного Іванова Івана Івановича запобіжний захід не пов’язаного із обмеженням його волі.
Додатки :
Підозрюваний _________ І.І. Іванов
«___» ______________ 2016 р.
Стаття 395 КПК. Порядок і строки апеляційного оскарження
1. Апеляційна скарга подається:
1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, – через суд, який ухвалив судове рішення;
2) на ухвали слідчого судді – безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:
1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;
2) на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення;
3) на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення.
3. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
4. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов’язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Стаття 396 КПК. Вимоги до апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
2. В апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.
5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.