Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) винесла важливу постанову, яка суттєво впливає на практику обчислення процесуальних строків в адміністративному судочинстві. У центрі уваги опинилося питання: з якого моменту особа вважається такою, що дізналася про рішення — з дати його фактичного прочитання чи з моменту надходження на електронну адресу?
Йдеться про постанову від 3 липня 2025 року у справі № 990/102/25 (провадження № 11-211заі25).
Суть спору: «Прочитав пізніше — значить строк не сплив?»
Позивач звернувся до адміністративного суду, оскаржуючи рішення суб’єкта владних повноважень. Він наполягав, що не порушив встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк. Його аргумент був наступним: хоча документ надійшов раніше, фактично він відкрив електронну пошту та ознайомився з повним текстом рішення лише 18 лютого 2025 року. Саме цю дату він вважав початком відліку строку.
Проте Касаційний адміністративний суд у складі ВС (КАС ВС) повернув позовну заяву через пропуск строку, з чим згодом погодилася і Велика Палата.
Позиція Великої Палати: Суб’єктивне небажання перевіряти пошту не зупиняє строк
ВП ВС наголосила на важливості дотримання ст. 120 КАС України, згідно з якою перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події.
Ключові висновки Суду:
- Момент отримання = момент доступу. Якщо рішення надійшло на електронну пошту 14 лютого, то саме ця дата є моментом, коли особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
- Пасивність не є виправданням. Те, що позивач не перевіряв пошту протягом кількох днів (з 14 по 18 лютого), не змінює юридичного факту отримання документа.
- Автоматичний відлік. Оскільки датою отримання визнано 14.02.2025, перебіг місячного строку розпочався вже наступного дня — 15.02.2025.
Важливо: Суд фактично прирівняв технічну доставку документа до можливості ознайомлення з ним, поклавши на учасників справи відповідальність за регулярний моніторинг засобів зв’язку.
Воєнний стан та повітряні тривоги: Чи є вони «автоматичною» підставою для поновлення строку?
Окрему увагу Велика Палата приділила питанню поновлення строків через обставини непереборної сили. Суд підтвердив сталу практику:
- Відсутність автоматизму: Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку. Кожен випадок розглядається індивідуально.
- Повітряні тривоги: ВП ВС зазначила, що тривоги не можуть вважатися основною поважною причиною, якщо вони не мали постійного та безперервного характеру. Якщо протягом встановленого законом строку (наприклад, місяця) були періоди спокою, особа мала фактичну можливість подати позов.
Дана постанова вкотре підкреслює суворий підхід Верховного Суду до дотримання процесуальної дисципліни. Для успішного захисту прав у суді варто:
- Щоденно перевіряти електронну пошту (зокрема скриньки, вказані в документах або зареєстровані в «Електронному суді»).
- Не розраховувати на воєнний стан як на універсальну причину для виправдання затримок.
- Обґрунтовувати поважність пропуску строку конкретними фактами, які дійсно унеможливлювали звернення до суду (наприклад, перебування в зоні активних бойових дій або відсутність зв’язку протягом тривалого часу).