Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Спір у цій справі стосується реалізації працівником права на отримання виплат у зв’язку з його звільненням з роботи, а саме компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, а також суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Перед Великою Палатою Верховного Суду постали такі питання:
1) чи є встановлення законом шестимісячного строку відповідальності гарантією співмірності, що виключає необхідність застосування пропорційності у кожному конкретному випадку стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
2) чи існує можливість судової дискреції при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням нової редакції статті 117 КЗпП України починаючи з 19 липня 2022 року з урахуванням обставин цієї справи.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду мала вирішити виключну правову проблему та розтлумачити положення статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” (далі – Закон N 2352-IX), яка набрала чинності 19 липня 2022 року.
Обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України Законом N 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.
Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.