Іноді, здавалось би, в простих питаннях виникає багато запитань. Коротко, але по сути наведу вимоги законодавства та порядок визначення місця проживання дитини.
Сімейним кодексом України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини як в шлюбі, так і після його розірвання. Це впливає на процеси стягнення аліментів, додаткових витрат, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок та ін.
Дитині, по досягненню нею 14-ти років, надається право обирати з ким з батьків вона бажає проживати. Проте, якщо до досягнення дитиною десяти років її думку не враховують, то при досягненні нею віку 14 років, батьки за спільною згодою визначають її місце проживання з обов’язковим урахуванням думки дитини. Саме в даному віці дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.
В більшості випадків щодо місця проживання дитини батьки домовляються в усному порядку. На підтвердження домовленостей, їх можна закріпити в нотаріально завіреному договорі «утримання та виховання дитини», в якому батьки визначають місце проживання дитини, порядок її утримання (аліментні зобов’язання) та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (графік зустрічей з дитиною) ті ін.
Як зазначено в ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При цьому не має необхідності звертатися до органів опіки та піклування перед тим як звертатися до суду.
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. Проте, якщо разом з вимогами про встановлення місця проживання дитини, в одному позові заявляються, зокрема, позовні вимоги про стягнення аліментів, то будуть застосовані правила підсудності за вибором Позивача, що надає можливість подання позову як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і Позивача.
Зустрічні позовні заяви подаються у той же суд, до того ж судді, що й первісні позовні заяви, та об’єднуються в одне провадження разом з первісними позовними вимогами.
За подання позовної заяви （це є спір немайнового характеру） сплачується судовий збір.Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також не забувайте про копіі позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду, або направляється поштою, або через ЕСІТС.
До участі у розгляді даної категорії справ, у якості третьої особи долучаються органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована або ж фактично проживає дитина (докази на підтвердження фактичного місця проживання за вказаною адресою необхідно надати суду （довідка місця реєстраціі). Участь органів опіки та піклування у даній справі обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним з батьків. Висновок органів опіки та піклування долучається до матеріалів справи.
Участь органів опіки та піклування в даній категорії справ ще обумовлена тим, що на практиці трапляються випадки, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, а тому, аби не травмувати психіку дитини, та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх, або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати даної бесіди.
При визначенні місця проживання дитини враховуються всі обставини, що мають істотне значення від шкідливих звичок обох батьків до умов проживання дитини в майбутньому та матеріального становища батьків.
Сімейним кодексом України визначено, що при вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Слід зазначити, що тягар доказування покладається на сторони, тому важливо підійти відповідально до формування належноі доказовоі бази.
Як приклад, відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків можуть біти підтверджені показаннями свідків, характеристики з місця проживання або з місця навчання дитини, з лікарні, де буде зазначено що той з батьків, хто бажає, щоб дитина проживала з ним, піклується про дитину, відвідує з дитиною місце навчання, батьківські збори, приймає участь в житті школи, а також піклується про стан здоров’я дитини, а також документи, які можуть підтверджувати відсутність заборгованості по виплаті аліментів.
Стан здоров’я дитини та батьків може бути підтверджено медичними довідками, висновками лікарів, результатами аналізів, історії хвороби та рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном.
Доказами на підтвердження матеріального становища можуть бути довідки про доходи, довідки про надання утримання від родичів, виписки з банківських рахунків та ін.
Можливість забезпечення належних житлових умов, як матері так і батька, проводиться органами опіки та піклування, які обстежують умови майбутнього проживання дитини, та по завершенню обстеження складають акти. Дані акти долучаються до матеріалів справи, а органи опіки та піклування керуючись даними актами, та особистим спілкуванням з дитиною дає висновок про доцільність проживання з одним із батьків.
Сімейний стан батьків є важливим, але не вирішальним.
А також розглядаються інших обставини до яких можна віднести будь-які обставини, зокрем, шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.
Крім того, особливу увагу приділяється особистій прихильності дитини до батьків, адже це може мати вирішальне значення для суду.
Важливо, Сімейним кодексом України передбачено, що суд не може передати дитину тому з батьків, хто зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, або своєю аморальною поведінкою може зашкодити психичному або фізичному розвиткові дитини.
Після подачі позовної заяви, за відсутності підстав залишення без руху або без розгляду, Вам повинна надійти Ухвала про відкриття провадження по справі та судова повістка про призначення справи до розгляду.
Після оголошення рішення у справі про визначення місця проживання дитини, Ви можете отримати його копію, але виконання рішення може відбутися лише через 30 днів （за відсутності апеляційного оскарження）, а саме з моменту набрання рішенням законної сили.
При вирішення визначення місця проживання дитини, я б рекомендувала батькам, вміти домовлятися, на хвилину забути особисті образи, опанувати емоціі, щоб психологічно не нашкодити дитині в побудові свого життєвого майбутнього.