Складання висновку щодо правової позиції

Перш ніж приступити до підготовки матеріалів до суду, слід вирішити ключове питання: чи можна позитивно вирішити справу в суді, чи обґрунтовані вимоги, які ставляться.
Висновок правової позиції – результат дослідження документів, які стосуються справи. Значення для справи мають тільки юридичні факти, тобто факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Пояснення довірителя на предмет їх достовірності мають бути перевірені, але не завжди це потрібно демонструвати надто відверто, щоб у довірителя не склалося враження, що ви йому не вірите. Крім того, одержана інформація може бути недостатньою для вироблення певних висновків. Адвокат має це усвідомлювати і якщо є можливість доповнити цю інформацію з інших джерел, пояснень осіб, які можуть бути свідками, ознайомленням з додатковими документами тощо.
Позиція у справі – це результат, якого хоче домогтися особа або її представник, лінія поведінки в суді, розроблена і спрямована на досягнення позитивного результату. Правова позиція містить дві основні складові – законність вимог або спірного інтересу і можливість довести в суді ці вимоги.
Для позову мають значення тільки юридичні факти, тобто факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Лише такі факти може бути покладено в обґрунтування вимог або заперечень. Одержаний у результаті аналізу матеріалів справи фактичний склад порівнюється з умовами правової норми. У такий спосіб уточняються склад фактів, що може призвести до потреби звернутися до іншої норми права або взагалі відмови від її застосування.
Успішне розроблення матеріально-правової позиції буде неповним без перевірки наявності потрібних доказів для підтвердження юридичних фактів. Суд бере до уваги тільки ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що стосуються цієї справи.
Слід уникати двох крайнощів – надлишкового оптимізму та надмірної обережності у вирішенні питання про звернення до суду. Тільки суд здатний повно й усебічно встановити всі обставини справи.
Звертаючись до суду необхідно мати впевненість у правовій позиції, що ґрунтується на попередньому, строгому юридичному відборі фактів, які мають істотне значення для справи.
Слід звернути увагу, що звернення до суду є безпідставним якщо:
а) вимоги або заперечення не охороняються законом;
б) правові підстави для вимог або заперечень не можуть бути підтверджені доказами, які допущені законом для певних правовідносин;
в) виявлено відсутність фактів, потрібних для обґрунтування вимог або заперечень довірителя.
Наявність суб’єктивного інтересу в особи, яка звертається до суду, та особисте ставлення до конкретної ситуації нерідко заважають об’єктивно подивитись на реальну ситуацію і дати їй правильну оцінку.
Під час обговорення з клієнтом конфліктної ситуації, необхідно уважно вислухати клієнта, та задати питання.
Можна виділити наступні способи постановки запитань.
1. Техніка лійки: просувайтеся від загального до приватного.
Ця техніка включає серію запитань, завдяки яким відбувається звуження предмета обговорення, як при дедуктивному міркуванні. Ви починаєте з широких загальних запитань, а потім переходите до більш вузьких, специфічних. Початкові запитання, призначені для того, аби дати загальну ідею предмета обговорення. З цією інформацією, ви можете визначити, напрями подальшої підготовик вузькими питаннями. Цей прийом можна повторювати знову і знову.

2. Техніка перевернутої лійки: просувайтеся від приватного до загального.
Ця техніка включає серію запитань, які починають з окремих деталей, приводячи у результаті до загального широкого запитання, як за індуктивного міркування. Вона є корисною у роботі зі свідком, який не в змозі відповісти на широке запитання без попереднього обговорення фактів, що лежать в його основі. Деталізувати вузькі запитання потрібно для того, щоб освіжити спогади і дозволити допитуваному дати відповідь на кінцеве запитання.
Ця техніка зручна для допиту експерта, спеціаліста, коли ви хочете переконатися в тому, наскільки ґрунтовними є його висновки, і за допомогою своїх питань перевіряєте, які факти лежать в основі висновку. Цей прийом належить до форм контролю свідка, метою яких є недопущення поспішних і непродуманих показань про факти.

3. Принцип комину.
Суть його полягає в послідовному дослідженні фактів, які відносяться до однієї і тієї ж сфери відносин. Наприклад, з’ясовуються групи запитань, які стосуються правового режиму квартири, далі з’ясовується коло співвласників, потім з’ясовуються можливі спадкоємці та ін. Тобто запитання з’ясовуються певними блоками і в певній послідовності, яка, на думку тих, хто дав цю назву, витягує інформацію, як витяжна труба, складена з блоків-цеглин.

Якщо бажаєте переконати співрозмовника, починайте не з моментів, у яких ви не погоджуєтесь з оцінкою довірителя, а з того, у чому ви згодні з ним. У психологів здатність до розуміння емоційного стану другої людини у формі співчуття, співпереживання називають емпатією. Вона дозволяє краще зрозуміти людину, уявити хід її думок, “влізти в її шкіру”. Для адвоката діє імперативне правило: проявіть емпатію до співрозмовника та уникнути слів і дій, які можуть призвести до конфлікту (конфліктогенів). Під час проведення допиту важливо перевірити, чи правильно ви із співрозмовником розумієте один одного. Відомо, наприклад, що в англійській мові 500 найбільш часто вживаних слів мають у середньому по 28 значень. І російська, і українська мови тут не є винятками. Тому буде корисно уточнити думку співрозмовника: “Чи правильно я вас зрозумів?” або “Іншими словами, ви вважаєте…”, “Що ви маєте на увазі”, “Чи не можна б про це більш детально…”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.