ВСУ про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи

Правова позиція у справі № 6-114цс12

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи з положень частини другої статті 1187 та частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи. Той факт, що членам сім’ї загиблого було виплачено страхове відшкодування за договором обов’язкового страхування працівників замовника авіаційних робіт, об’єктом страхування якого визначено майнові інтереси, пов’язані з життям і здоров’ям працівників замовника, не може бути визнано як підставу для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від обов’язку відшкодувати заподіяну їм моральну шкоду.

ПОСТАНОВА ВСУ від 17 жовтня 2012 року № 6-114цс12

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А.Г., суддів: Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Патрюка М.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву Особа_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року в справі за позовом Особа_1 до Кримського державного авіаційного підприємства (далі – КДАП) “Універсал-авіа”, треті особи: державне акціонерне товариство (далі – ДАТ) “Чорноморнафтогаз”, приватне акціонерне товариство (далі – ПАТ) “Страхова компанія “Гарант-Система”, про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2010 року Особа_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що його батько – Особа_2, перебував у трудових відносинах з ДАТ “Чорноморнафтогаз”. Інформація_1 під час доставки вахтової бригади на бурову установку “Таврида” з гелікоптерної площадки “Ярилгач” гелікоптер, який належав відповідачу, впав на підйомну бурову установку “Таврида”, що перебуває у власності ДАТ “Чорноморнафтогаз”, внаслідок чого всі члени екіпажу та пасажири, в тому числі й батько позивача загинули. Загибель батька стала для нього страшним потрясінням, від якого він не може оправитись до цього часу, він залишився без твердої опори та матеріальної підтримки.
Позивач просив стягнути з КДАП “Універсал-авіа”, як власника джерела підвищеної небезпеки, 500 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 28 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Особа_1 на зазначені судові рішення на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України.
У поданій до Верховного Суду України заяві Особа_1 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року і справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, статей 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України.
На підтвердження своїх доводів заявник наводить ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 5 вересня 2011 року.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року Особа_1 поновлено строк на звернення із заявою, справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи заяви, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить що судове рішення є незаконним.
Судами установлено, що батько позивача – Особа_2, перебував у трудових відносинах з ДАТ “Чорноморнафтогаз”.
Авіаційне обслуговування ДАТ “Чорноморнафтогаз”, виконання рейсів із перевезення вахтового персоналу здійснювалось гелікоптерами КДАП “Універсал-авіа” відповідно до договору на авіаційне обслуговування Інформація_2.
Інформація_1 під час здійснення посадки належного КДАП “Універсал-авіа” гелікоптера, який виконував рейс із перевезення вахтового персоналу, на самопідіймальну плавучу бурову установку “Таврида”, що належить ДАТ “Чорноморнафтогаз”, сталася авіаційна подія, унаслідок якої всі члени екіпажу та пасажири, в тому числі й Особа_2, загинули.
Відповідно до акту розслідування групового нещасного випадку Інформація_3 причиною авіаційної події стала непідготовленість екіпажу належного КДАП “Універсал-авіа” гелікоптера до польотів на морські бурові платформи, відсутність на борту другого пілота та незадовільний стан виробничого середовища.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач отримав одноразову страхову виплату у зв’язку зі смертю батька в розмірі 107 027 грн. та щомісячно отримує 4 740 грн. 41 коп. компенсації від втрати заробітної плати батька. Страхове відшкодування виплачено ПАТ “Страхова компанія “Гарант-Система” дружині померлого в розмірі 100 000 грн. та поділено між спадкоємцями порівну. Відмова позивача від отримання суми страхового відшкодування не може бути підставою для стягнення додатково суми моральної шкоди з відповідача. Чинним законодавством не передбачено багаторазове відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві.
З такими висновками погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Проте із наданої заявником для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року вбачається, що у відкритті касаційного провадження в справі за позовом Особа_3 та інших за касаційною скаргою КДАП “Універсал-авіа” на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року, якими задоволено позов Особа_3 та інших, було відмовлено. У зазначеній справі суди виходили із того, що смерть працівників ДАТ “Чорноморнафтогаз” сталася внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки – гелікоптера, власником якого є КДАП “Універсал-авіа”, а тому обов’язок відшкодувати позивачам моральну шкоду, завдану смертю їхніх близьких, покладається на власника джерела підвищеної небезпеки.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи з положень частини другої статті 1187 та частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи. Той факт, що членам сім’ї загиблого було виплачено страхове відшкодування за договором обов’язкового страхування працівників замовника авіаційних робіт, об’єктом страхування якого визначено майнові інтереси, пов’язані з життям і здоров’ям працівників замовника, не може бути визнано як підставу для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від обов’язку відшкодувати заподіяну їм моральну шкоду.
Наведені норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, судом касаційної інстанції не були враховані.
За таких обставин ухвалене судом касаційної інстанції судове рішення не можна визнати законним; воно підлягає скасуванню на підставі статті 3604 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву Особа_1 задовольнити.
Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий А.Г. Ярема, Судді : Л.І. Григор’єва, В.І. Гуменюк, Т.Є. Жайворонок, Н.П. Лященко, М.В. Патрюк, Я.М. Романюк, Ю.Л. Сенін

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.