Адвокат Шатарська Таміла Назімівна
Рівність прав не у тому, що всі ними користуються, а в тому, що всім вони надані
Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності Адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність (та будь-які інші матеріали такі як бланки, візитівки та інше) не можуть містити: – оціночних характеристик відносно адвоката; – критики адвокатами інших адвокатів; – заяв про вірогідність успішного виконання … Читати далі
Відносинам адвоката з клієнтами присвячено розділ ІІІ Правил адвокатської етики, за яким адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством, йдеться про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги або за призначенням особи, що здійснює дізнання, слідчого чи суду в порядку, передбаченому КПК. Стаття 14. Підстави для надання адвокатом правової допомоги … Читати далі
Стаття 15. Особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання професійної правничої (правової) допомоги. Забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом Договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну … Читати далі
Стаття 18. Інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи Адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та … Читати далі
Стаття 19. Дотримання принципу законності на стадії прийняття доручення клієнта Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. … Читати далі
Стаття 24. Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому випадку мають бути визначені засади розподілу обов’язків та повноважень адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідальності перед клієнтом. Забороняється спонукати клієнта до укладання угоди з … Читати далі
Стаття 28. Гонорар Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. … Читати далі
Стаття 31. Одностороннє розірвання клієнтом договору про надання правової допомоги Клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була … Читати далі
Стаття 38. Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом – юридичною особою У відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов’язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного: – для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту … Читати далі
Стаття 41. Етичні аспекти здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії Адвокат зобов’язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в … Читати далі
Стаття 42. Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Стаття … Читати далі
Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими органами та особами регламентується розділом V Правил адвокатської етики. Стаття 46. Етичні аспекти відносин адвоката з органами досудового розслідування та адміністративної юрисдикції У відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і … Читати далі
Відносити між адвокатами регламентується розділом VI Правил адвокатської етики. Стаття 50. Загальні етичні засади взаємин між адвокатами Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами, рішеннями З’їзду, актами РАУ, НААУ. Корпоративна єдність адвокатів вимагає … Читати далі
Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката регламентується розділом VII Правил адвокатської етики. Стаття 54. Співвідношення між професійними обов’язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами В своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов’язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики. У випадку … Читати далі
Стаття 61. Поширення Правил адвокатської етики на діяльність адвокатських бюро, адвокатських об’єднань Правила адвокатської етики є обов’язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями. У випадках, коли стороною в договорі про надання правової допомоги є адвокатське бюро, адвокатське об’єднання, в якому договір з клієнтом укладається від імені бюро або об’єднання, воно зобов’язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, … Читати далі
Стаття 61 Правил адвокатської етики, органи адвокатського самоврядування діють з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності; Органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність. Органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають … Читати далі
Відповідальність за порушення правил адвокатської етики регдаментується розділом X Правил адвокатської етики. Стаття 63 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України. У разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної … Читати далі
Положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує. … Читати далі
Стаття 43 Конституції України закріплює право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно … Читати далі
Конституція України закріплює цілу систему гарантій захисту честі, гідності та ділової репутації. До першої групи таких гарантій необхідно віднести уповноважуючі норми. Так, стаття 3 Основного Закону визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю. У цій статті вказано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст … Читати далі
Положеннями Конституції України встановлено: – відповідальність держави перед людиною (стаття 3); – обов’язок держави забезпечити захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання (стаття 13); – право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових … Читати далі
Правовий статус Конституційного суду України визначено розділом XII Конституції України. Стаття 147 КУ, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, … Читати далі
Загальні засади правосуддя визначені розділом VIII Конституції України. Стаття 124 КУ. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений … Читати далі
Стаття 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово … Читати далі
Стаття 55 Конституції України. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. {Офіційне тлумачення частини першої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.97}. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. {Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. … Читати далі
Стаття 127 КУ. Правосуддя здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. Cуддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не … Читати далі
Стаття 53 Конституції України. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. … Читати далі
Існують дві точки зору щодо розуміння сутності соціальних та економічних прав людини і громадянина. Зазначають, що багато соціально-економічних прав мають характер принципів, правових стандартів і не забезпечуються безпосереднім захистом у судовому порядку. На підтвердження своєї позиції є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права. Положення … Читати далі
Стаття 4 Конституції України. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Стаття 25 Конституції України. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за … Читати далі
Україна — унітарна, суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава (стаття 1 КУ), парламентсько-президентська республіка. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 КУ). Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов’язаний припиняти будь-які … Читати далі
Конституційні обов’язки – це закріплені в нормах Конституції міри належної поведінки суб’єктів конституційно-правових відносин. Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Захист Вітчизни є конституційним обов’язком кожного її громадянина, оскільки оборона країни належить до найважливіших функцій держави і … Читати далі
Найважливіші суб’єктивні права і свободи закріплюються в розділі ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” Конституції України. У юридичній навчальній літературі існує декілька класифікацій конституційних прав і свобод, та теоретично і практично значущим є поділ на: Особисті (ст. 23-24, 27–35, 51–52 Конституції України), які передбачає: вільний розвиток особистості (ст. 23 Конституції України); рівність перед … Читати далі
Стаття 64 Конституції України. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, … Читати далі
Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Згідно з вимогами пункту 1 статті 50 Закону України “Про Кабінет Міністрів … Читати далі
Стаття 131-1 Конституція України. В Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в … Читати далі
З проголошенням України незалежною державою право кожного на судовий захист стало одним із фундаментальних прав людини, гарантованих у конституційному порядку. Закріплене в конституціях більшості розвинутих держав, воно посідає чільне місце в структурі конституційно-правового статусу людини та є необхідним фактором. Право на правосуддя відображається в основних засадах судочинства. Тому зміст цього права складається з наступних елементів: … Читати далі
Стаття 36 Конституції України. Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших … Читати далі
Стаття 33 Конституції України. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Право на свободу пересування є фундаментальним правом природно-правового походження та складається із … Читати далі
В Україні формування професійної адвокатури відбулося у польсько-литовську добу (XIV-XVI ст.). У Першому Литовському Статуті (1529) вживається термін «прокуратор» або «речник» щодо професійних юристів. У ті часи вживається і слово «адвокат» («адвокатує»), але виключно до адміністративних урядовців. Усі три Литовські Статути (1529, 1566, 1588) встановлювали умови, за яких особа допускалася до виконання обов’язків прокуратора в … Читати далі
З метою запровадження «суду скорого, правого, милостивого і рівного для всіх підданих» Олександром ІІ в Росії проведено Судову реформу (1864), за якою судова влада отримала повну самостійність, спрощено судову система, створено систему судових інстанцій, введено існування загального і рівного для всіх суду, проголошено і закріплено право обвинуваченого на захист, розроблено заходи щодо суддівського складу, запроваджено … Читати далі
Після Жовтневого перевороту адвокатура практично була ліквідована, незважаючи на те, що багато видатних революціонерів досконало знали особливості адвокатської професії, оскільки практикували як адвокати за часів старого режиму. П. Красіков, М. Крестинський, П. Стучка, Д. Курський і сам Ленін були до революції адвокатами. Ленін отримав вищу юридичну освіту в Санкт-Петербурзі у 1891 р. у віці 21 … Читати далі
Нові методи господарювання, що стали запроваджуватися в Україні в зазначений період, вимагали реорганізувати й форми діяльності захисників. Крім того, в цей час у їхньому середовищі виявлялися негативні явища: недбайливе ставлення до своїх обов’язків, міжусобні чвари на ґрунті нездорової конкуренції, недосить ретельний добір кадрів. У зв’язку з цим серед практичних працівників юстиції розгорнулася дискусія щодо шляхів … Читати далі
У зв’язку зі скасуванням у жовтні 1929 р. індивідуальної адвокатської практики здійснювалося реформування системи оплати праці захисника. Наказом НКЮ від 17 травня 1931 р. оплата праці визначалася відповідно до розряду адвоката. З 26 квітня 1932 р. НКЮ запровадив систему госпрозрахунку, встановлювався план, проте і ця система виявилася неприйнятною. 1931 року Народний комісаріат юстиції прийняв Інструкцію … Читати далі
В 1939 році Совнарком СРСР прийняв «Положення про адвокатуру СРСР», в якому був відсутній термін «захисник», а були закріплені терміні «адвокат» та «адвокатура». Керівництво колегіями адвокатів в Україні здійснювалося Нарком юстиції, який, окрім функцій керівництва та нагляду, видавав обов’язкові для виконання колегіями адвокатів директиви. Адвокатам заборонили поєднувати роботу в держустановах на повну ставку з роботою … Читати далі
В 1962 році Верховна Рада УРСР затвердила нове «Положення про адвокатуру», яким було внесено ряд змін. Зокрема, загальні збори колегії адвокатів, окрім президії, також строком на два роки обирали ревізійну комісію, яка проводила систематичні перевірки фінансово-господарської діяльності президії колегії та юридичних консультацій. Було затверджено перелік видів юридичної допомоги, який включав надання порад, довідок, роз’яснень, складання … Читати далі
В 1980-му році затверджено «Положення про адвокатуру», яке детальніше регламентувало діяльність колегій адвокатів республіки, розширило види юридичної допомоги громадянам. Положення підкреслило особливий статус адвокатури (добровільне об’єднання осіб, які займаються адвокатською діяльністю), встановило порядок формування колегій адвокатів на території республіки. Вони створювалися за заявою групи засновників — громадян чи юридичних осіб; пропозиція про це надсилалася до … Читати далі
На виконання рішень Установчого з’їзду адвокатів 1990 року правління Спілки утворило комісію, яка розпочала роботу над проектом першого в Україні Закону про адвокатуру. Наприкінці 1990 року концепція закону «Про адвокатуру України» і його перший варіант були підготовлені членами комісії. А на початку 1991 року почалося обговорення принципово нової концепції Закону. Концепція і законопроект були детально … Читати далі
Згідно зі статттями 29, 59, 63 Конституції України, завданням адвокатури є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює … Читати далі
Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі — Закон) чітко передбачено, що «Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності)». Закон у зазначеній статті визначив вичерпний перелік організаційних форм діяльності адвокатів, а саме: Індивідуально Статтею 13 Закону закріплено, … Читати далі
Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 1. Видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів … Читати далі
В статті 43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі — Закон) сказано, що адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише … Читати далі
Стаття 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до … Читати далі
Відповідно до пункту «с» частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі «ЄКПЛ») кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу … Читати далі
Стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською … Читати далі
Стаття 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону. Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного … Читати далі
Стаття 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються … Читати далі
Стаття 47-1 Регламенту суду – Зміст індивідуальної заяви 1. Кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше. Заява повинна містити всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляру. В ній мають бути зазначені: (a) ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якщо заявник є юридичною … Читати далі
Стаття 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця … Читати далі
Розділ XV Перехідних положень Конституції України 11) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 … Читати далі
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАДУ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, затверджено установчим з’їздом адвокатів України від «17» листопада 2012 року (зі змінами від «26-27».04.2014) I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (далі – РАУ) діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з‘їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного … Читати далі
Шановні відвідувачі сайту