7. Клопотання адвоката на досудовому розслідуванні. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора на стадії досудового розслідування. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

Захисник вправі подавати слідчому або прокурору клопотання щодо проведення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та вжиття інших заходів, спрямованих на з’ясування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, а також на реалізацію прав і законних інтересів підозрюваного. Вони розглядаються у строк не більше

3-х днів з моменту подання і задовольняються за наявності належних підстав. Про результати їх розгляду захисник обов’язково повідомляється. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається захиснику, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається йому (ст. 220 КПК).

Відповідно до ст. 221 КПК, слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування захисник має право робити необхідні виписки та копії.

Питання щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора та слідчого судді на стадії досудового розслідування врегульовані у статтях глави 26 КПК. Відповідно до ст. 303 цієї глави, під час досудового провадженні можуть бути оскаржені до суду:

1) бездіяльність слідчого і прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов’язані вчинити у визначений законом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування – потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки – особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його за правилами, передбаченими главою 39 КПК, присвяченою провадженню щодо застосування примусових заходів медичного характеру, – підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження.

Відповідно до ст. 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, розгляд яких здійснюється під час досудового розслідування, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, а якщо рішення оформлюється постановою – з дня отримання її копії.

Скарга повертається, якщо: її подала особа, яка не має права подавати скаргу; вона не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення встановленого строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. При цьому, копія ухвали про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

В статті 305 КПК зазначено, що подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора. Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати деякі рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються (наприклад, невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, неповернення тимчасово вилученого майна; про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження), що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого (прокурора) розглядається слідчим суддею місцевого суду за обов’язкової участі особи, яка її подала, чи її захисника (представника) не пізніше 72 годин, а скарга на рішення про закриття кримінального провадження – не пізніше 5 днів з моменту її надходження. За результатами розгляду може бути постановлена ухвала про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Скарга розглядається протягом 3-х днів після її подання і в разі наявності підстав відповідному прокурору надаються обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Згідно з ст. 309 КПК, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження; повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора; або відмову у відкритті провадження за нею. Скарги ж на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК).

Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування визначено у параграфі 2 глави 26 КПК. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюються в апеляційному порядку.

Предметом оскарження в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування є перелік ухвал слідчого судді, які зазначені в ч. 1, 2 ст. 309 КПК. Крім цього переліку, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені у порядку ч. 2 ст. 117 (ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку), ч. 7 ст. 583 (ухвала слідчого судді про застосування чи відмову в застосуванні тимчасового арешту), ч. 9 ст. 584 (ухвала про застосування чи відмову в застосуванні екстрадиційного арешту), ч. 6 ст. 591 КПК (ухвала про задоволення чи залишення без задоволення скарги на рішення про видачу (екстрадицію) особи).

Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, можна поділити на такі групи:

1) ухвали слідчого судді, постановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора:

– ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. 3 ст. 307 КПК);

– ухвала про повернення скарги (ч. 6 ст. 304 КПК);

– ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора (ч. 6 ст. 304 КПК).

2) ухвали слідчого судді, постановлені в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні:

– ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання (ч. 5 ст. 190 КПК);

– ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (ст. 183 КПК);

– ухвала про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 199 КПК);

– ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 181 КПК);

– ухвала про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 181 КПК);

– ухвала про поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні (ст. 499 КПК);

– ухвала про продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст. 499 КПК);

– ухвала про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні (ст. 509 КПК);

– ухвала про арешт майна або відмову у ньому (ст. 173 КПК);

– ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність (ст. 163 КПК);

– ухвала про відсторонення від посади або відмову у ньому (ст. 154 КПК);

– ухвала про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку (ч. 2 ст. 117 КПК);

– ухвала про застосування чи відмову у застосуванні тимчасового арешту (ч. 7 ст. 583 КПК);

– ухвала про застосування чи відмову в застосуванні екстрадиційного арешту (ч. 9 ст. 584 КПК);

– ухвала про задоволення чи залишення без задоволення скарги на рішення про видачу (екстрадицію) особи (ч. 6 ст. 591 КПК).

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

На відміну від попередніх процедур оскарження, законодавець не визначає в главі 26 КПК перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді. Тому у цьому випадку слід керуватись ст. 393 КПК. Для вирішення питання про те, чи має особа право звертатись із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, необхідно враховувати, чи стосується оскаржувана ухвала прав, свобод, інших інтересів особи, яка звертається із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга подається в письмовій формі. Відповідно до ст. 396 КПК в апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді є п’ять днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, – з моменту вручення їй копії судового рішення (ст. 395 КПК).

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, за винятком випадків, визначених у КПК (наприклад, ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду скарги на рішення про видачу особи у порядку ч. 6 ст. 591 КПК).

Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації визначається суддя-доповідач, який невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Після перевірки скарги на відповідність вимогам, які ставляться до неї, суддя-доповідач вправі прийняти одне з таких рішень:

1) про залишення скарги без руху (скарга не відповідає вимогам, передбачених ст. 396 КПК);

2) про повернення скарги (у випадках, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК);

3) про відмову у відкритті провадження (якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК);

4) про відкриття провадження (ст. 398 КПК).

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ст. 422 КПК). Судовий розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді здійснюється за правилами судового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 405 КПК.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, наділений відповідними повноваженнями, які передбачені ч. 2 ст. 36 КПК. Також у ч. 4 ст. 40 КПК зазначено, що слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Однак під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених КПК. Наприклад, не може бути оскаржено рішення прокурора про об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження.

Предметом оскарження є рішення, дії чи бездіяльність прокурора, перелік яких в КПК не визначено.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора (ст. 312 КПК).

Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.

Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора (ст. 313 КПК).

Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов’язана розглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

1) залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності;

2) зміну рішення в частині;

3) скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію.

У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

2 коментарі до “7. Клопотання адвоката на досудовому розслідуванні. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора на стадії досудового розслідування. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.”

  1. А як до того, що слідчі прокуратури упереджено захищють злочинця і при більш ніж достатніх, відповідно до судової практики, підстав винести підозру і направити справу до суду, відмовляються це робити на протязі більше 3 років самого слідства?
    Скарги в суд не передбачені, а скарги в вищі інстанції недають ніякого результату, хоч дана кримінальна справа знаходиться на контролі і в генеральній прокуратурі, і уповноваженого ВР з прав людини, і в іншихвищіх органів влади.
    Вже четвертий слідчий поліції, що повністю переконаний в направленні справи в суд, ходить в прокуратуру, а та все відмовляє та надає чергові слідчі дії. І коли слідчий поліції зробив все, справу вирішили передати іншому вже 5 слідчому, далі затягуючи справу.
    Отже, має бути передбачено оскарження бездіяльності слідчих, щодо невинесення підозри при достатніх наявних доказів, відповідно до судової практики.

    Відповіcти
  2. Здравствуйте!
    Как написать на Украинском? Ходотайство следователю для того чтобы дали государственного адвоката.

    Відповіcти

Залишити коментар до Василий Скасувати коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.