У зв’язку зі скасуванням у жовтні 1929 р. індивідуальної адвокатської практики здійснювалося реформування системи оплати праці захисника. Наказом НКЮ від 17 травня 1931 р. оплата праці визначалася відповідно до розряду адвоката. З 26 квітня 1932 р. НКЮ запровадив систему госпрозрахунку, встановлювався план, проте і ця система виявилася неприйнятною.
1931 року Народний комісаріат юстиції прийняв Інструкцію про порядок ліквідації окружних судів, прокуратур і президій колегій захисників, за якою скасовувалися округи і створювалися міжрайонні колегії захисників. У травні 1931 р. наказом було визначено завдання міжрайонної колегії захисників, організацію, структуру, функції керівних органів, питання коштів і розподілу доходів, порядок прийому до колегії тощо. При президії міжрайонної колегії захисників створювалася іспитова комісія.
В 1931-му році було прийнято «Положення про судоустрій», яке хоча і залишило без змін принципи організації колегії захисників, проте вперше закріпило права колегії як юридичної особи. Тобто юридичні консультації, за якими були закріплені адвокати, становили собою госпрозрахункові одиниці, що передбачало встановлення плану, який зазначав контрольну цифру прибутків (суму гонорарів), а витратна частина відводилася на утримання консультації. Також залишились без змін колективні принципи організації адвокатської діяльності. При президії колегії утворювалися сектори: кадрів, організаційно-інспекторський, масової роботи, соціально-побутовий, господарської частини, бухгалтерії, на чолі кожної з них стояв член президії колегії.
У 1933 році наказом Наркома юстиції був встановлений порядок розгляду дисциплінарних справ членів колегії, що покладався на її президію, та оскарження до президії обласного суду постанов про застосування заходів дисциплінарного впливу.
В 1934 році, згідно постанови «Про розширення прав Найвищого суду», безпосереднє керівництво колегіями захисників було покладено на Найвищий суд, який в цьому ж році затвердив нове Положення про форми роботи юридичних консультацій. Згідно з цим Положенням, юридична консультація залишалася госпрозрахунковою, захисникам гарантувалося 2/3 визначеної їм тарифної ставки, а оплата за сумісництвом обмежувалася їх основною ставкою.
В цей період українська адвокатура вже остаточно була підконтрольна державі. В 1937 році колегії захисників перейшли у відання Наркому юстиції, який здійснював тепер загальне керівництво і нагляд за діяльністю колегій захисників, через спеціально створений для цього відділ. В цьому ж році наказом Наркому юстиції про колегії захисників було знову встановлено новий порядок оплати праці адвокатів. Тепер доручалося завідуючому юридичної консультації розподіляти заробіток між її членами за кількістю та якістю виконаної роботи, з урахуванням складності справ, кваліфікації кожного члена колегії, їх навантаження. Кожен захисник отримував свій заробіток за винятком 30%, що відраховувалися на утримання президії й витрати колективу.
Директива Нарком’юсту СРСР від 22 грудня 1938 р. «Про роботу колегій захисників» була спрямована на одержавлення адвокатури.