21. Правове регулювання грошового обігу в Україні. Право грошової емісії. Правове становище Національного банку України.

Грошовий обіг – це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами встановлюються засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи. Стаття 99 Конституції України визначає, що грошовою одиницею України є гривня. Ця національна валюта є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.
Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість. Банкноти і монети є безумовними зобов’язаннями Національного банку України і забезпечуються всіма його активами. Грошові кошти обертаються через відповідні платіжні системи, що узаконені на території держави.
Правові засади організації грошового обігу в Україні закладено в Конституції України та в законах України “Про Національний банк України”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.
Обіг коштів у державі здійснюється за допомогою платіжної системи. Саме платіжна система забезпечує обертання коштів між суб’єктами господарювання з метою своєчасного, правильного та у повному обсязі виконання грошових зобов’язань. Держава планує та регулює грошовий обіг.
Основними завданнями правового регулювання грошового обігу в Україні є: а) забезпечення чіткого розмежування повноважень і відповідальності в сфері грошового обігу між органами держави; б) забезпечення органам держави можливостей за допомогою норм оперативно регулювати і контролювати грошовий обіг в країні; в) підтримання необхідного темпу зростання грошової маси в обігу і правильного співвідношення між готівковим і безготівковим грошовим обігом з метою ефективного функціонування економіки країни.
Основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду Національного банку України (ст. 100 Конституції України). Конкретний механізм реалізації грошово-кредитної політики передбачено у розділах IV і V Закону “Про Національний банк України”. Основними економічними засобами і методами є регулювання обігу грошової маси (ст. 25 Закону).
Особлива роль у здійсненні грошової політики держави покладається на Національний банк України, який здійснює певні повноваження щодо організації готівкового грошового обігу (ст. 33 Закону).
Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Дня регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк України використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Право грошової емісії. Під емісією грошей розуміють випуск в обіг грошей як у готівковій, так і в безготівковій формах. Випуск грошей призводить до збільшення грошової маси в обігу. Емісія грошей виправдана в країні лише за умови зростання обсягів виробництва. Регулювання грошової маси шляхом скорочення емісії грошей є інструментом антиінфляційної політики уряду Відповідно до ст. 34 Закону України “Про Національний банк України” виключне право введення в обіг (емісії) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку. Рішення про емісію грошей приймає Правління Національного банку України відповідно до економічної політики законодавчої та виконавчої влади. Емісія грошей може проводитися також планово для погашення грошової маси, що вибуває через старіння банкнот. Емісія грошей приносить емітентові доход, який використовується як кредитний ресурс для покриття фінансових потреб держави. Емісійний доход призводить до подальшого знецінення грошей і до скорочення реальних доходів населення.
Правове становище Національного банку України. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України.

Правове становище Національного банку України. Стаття 85 КУ. До повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України.
Стаття 106 КУ. Президент України призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України.
Стаття 99 КУ. Грошовою одиницею України є гривня.
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.
Стаття 100 КУ. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
Для виконання цієї функції НБУ наділений певною економічною самостійністю та незалежністю від інших органів влади, що передбачено у ст. 4 Закону України “Про Національний банк України”.
Стаття 61 Закону. Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України “Про банки і банківську діяльність”, як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
НБУ з одного боку, є особливим органом державного управління у сфері банківської діяльності, а з іншого, – банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.
НБУ сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню зазначених вище цілей.
Відповідно до ст. З даного Закону НБУ має статутний капітал у розмірі 10 мільйонів гривень, що є державною власністю. Цей розмір може бути збільшений за рішенням Ради НБУ. Джерелами формування статутного капіталу НБУ є доходи його кошторису, а при необхідності – Державний бюджет України.