Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 року (далі – Закон) регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах; закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій із метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров’я людини та екологічні системи.
Територію, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділено на зони: зона відчуження; зона безумовного (обов’язкового); зона гарантованого добровільного; зона посиленого радіоекологічного контролю.
Підприємства, об’єднання та організації, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів. Не підлягають оподаткуванню земельні ділянки та будинки, розташовані на території зон гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю, що належать громадянам, які проживають поза межами зон радіоактивного забруднення.
Управління зоною відчуження, а також зоною безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів з населених пунктів цієї зони та припинення у зв’язку з цим у зазначених пунктах діяльності Рад здійснює спеціальний підрозділ – Державне агентство України з управління зоною відчуження, яке має статус юридичної особи і діє на підставі Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, яке затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 393/2011.
Землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель. У зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення забезпечується суворий природоохоронний режим, охорона територій, історичних та етнокультурних пам’яток відповідно до чинного законодавства. Охорону громадського порядку, протипожежну безпеку на територіях цих зон, контрольно-пропускний режим при в’їзді та виїзді з них забезпечують спеціалізовані органи Міністерства внутрішніх справ України.
Земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 14 згаданого Закону України до категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, поряд з іншими категоріями громадян, віднесено громадян, які проживають на цій території, а саме осіб, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше 4 років.
Особам, віднесеним до категорії 4, надаються гарантовані державою компенсації та пільги (ст. 23 Закону). Перелік населених пунктів, жителі яких отримують щомісячну грошову допомогу, затверджує Кабінет Міністрів України.
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають на радіоактивно забрудненій території, можуть надаватися й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України.