
Питання визнання осіб померлими внаслідок воєнних дій залишається однією з найскладніших категорій справ у моїй практиці. Відсутність тіла або можливості евакуації з поля бою створює правову невизначеність для родичів, що блокує отримання соціальних виплат, спадкування та зміну цивільного стану.
Нещодавня Постанова Верховного Суду від квітня 2026 року у справі № 615/129/25 поставила крапку у важливому процесуальному питанні: як рахувати строки для оголошення особи померлою, якщо територія зникнення стала окупованою?
Суть справи та фактичні обставини
Справа стосувалася військовослужбовця, який зник під час запеклих боїв у м. Бахмут у листопаді 2022 року. Свідки-побратими під час службового розслідування підтвердили факт отримання ним поранень, несумісних із життям, внаслідок артилерійського обстрілу. Проте через інтенсивність бою та подальшу окупацію міста евакуювати тіло не вдалося.
Ключова правова проблема: Суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки Бахмут став окупованим, активні воєнні дії там нібито не завершені, а отже — дворічний або шестимісячний строк для оголошення померлим ще не почався.
Позиція Верховного Суду (КЦС)
Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом і захистив інтереси родини військовослужбовця, сформулювавши наступні висновки:
- Окупація не зупиняє строки: Якщо після завершення активних бойових дій територія стала тимчасово окупованою, це не означає, що родичі мають чекати деокупації роками.
- Шестимісячний строк («Запобіжник»): Суд підтвердив, що за наявності істотних підстав припускати смерть (свідчення очевидців, акти службового розслідування), особу можна оголосити померлою після спливу 6 місяців з моменту припинення саме активних боїв на конкретній ділянці.
- Баланс вірогідностей: У цивільних справах цієї категорії діє стандарт «більшої переконливості». Якщо сукупність доказів (дані ДПС про неперетин кордону, відсутність у списках полонених, свідчення побратимів) вказує на загибель, суд має усунути правову невизначеність.
Чому це важливо для моїх клієнтів?
Як адвокат, що супроводжує справи військовослужбовців, я наголошую: правова справедливість не може бути поставлена в залежність від швидкості деокупації територій.
Ця постанова дає чіткий алгоритм дій для родин:
- Ми не чекаємо 2 роки «після перемоги»;
- Ми використовуємо матеріали службових розслідувань як ключовий доказ;
- Ми ініціюємо судовий процес через 6 місяців після встановленого факту зникнення в районі активних бойових дій.
Адвокатська порада: Якщо ваш близький має статус «зниклий безвісти за особливих обставин», але існують непрямі підтвердження загибелі, не варто зволікати. Судова практика 2026 року на боці прав людини та соціального захисту родин.
Бажаєте отримати консультацію щодо визнання юридичних фактів в умовах воєнного стану? Зв’яжіться зі мною за вказаними контактами. Ми забезпечимо захист ваших прав як в українських судах, так і в питаннях міжнародного приватного права