Без рубрики

ВГСУ: Стягнення замовником авансу з підрядником на підставі статті 849 ЦК України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 28 березня 2017 року справа № 910/13621/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І.,Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Пріват-Компані”на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016у справі№ 910/13621/16Господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пріват-Компані” (далі ТОВ “Строй-Гарант Інвест” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй-Гарант Інвест” (далі ТОВ “Прівайт-Компані”)проповернення авансу в розмірі 120000,00грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Новіков Я.А. (довір. від 07.03.2017)Генкіна А.А. (довір. від 12.01.2017)

ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Демидов В.О.) від 27.09.2016 у справі №910/13621/16 позов задоволено; стягнуто з ТОВ “Строй-Гарант Інвест” на користь ТОВ “Прівайт-Компані” сплачений аванс у розмірі 120000,00грн та судовий збір в сумі 1800,00грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Мальченко А.О., судді: Жук Г.А., Дикунська С.Я.) від 23.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №910/13621/16 скасовано; прийнято нове рішення; в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №910/13621/16 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.509, 525, 526, 570, 571, 612, 615, 849, 854 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), ст.ст.173, 179 Господарського кодексу України(далі ГК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України(далі ГПК України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній докази, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга належить до задоволення з огляду на таке.
ТОВ “Прівайт-Компані” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Строй-Гарант Інвест” про стягнення 120000,00грн авансу, сплаченого за договором підряду від 21.07.2015 №ПК-00030715. В обґрунтування заявленого позову ТОВ “Прівайт-Компані” зазначило, що відповідач в порушення умов вищезазначеного договору до виконання робіт не приступив, що стало підставою для надіслання позивачем відповідачу листа про розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку та повернення авансу, проте останній аванс не повернув.
Судами встановлено таке.
21.07.2015 між ТОВ “Прівайт-Компані” (в тексті договору – замовник) та ТОВ “Строй-Гарант Інвест” (в тексті договору – підрядник) був укладений договір підряду №ПК-00030715 (далі Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов’язується на свій ризик виконати за завданням замовника комплекс проектно-кошторисних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт в частині зовнішнього електропостачання по об’єкту “Перший пусковий комплекс – Секція 1 житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3-Д” перший етап електропостачання з підключенням об’єкта потужністю Р=1200 кВт, здати їх замовнику, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах цього договору. Підрядник виконує наступний перелік робіт: отримання технічних умов (за дорученням замовника); виконання проекту зовнішнього електропостачання; погодження проекту (КиївЕнерго, ГлавАПУ); отримання технічного рішення з проекту; виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт; введення в експлуатацію об’єкта (підписання актів з Київенерго); підготовка та отримання договору на приєднання до електропостачання об’єкту); підписання та оформлення договорів на споживчий тариф по об’єкту (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору роботи, які зобов’язується виконати підрядник, конкретний склад та обсяги цих робіт, визначаються додатковою угодою (додатковими угодами) до цього договору, яка (які) укладаються сторонами на окремі етапи (частини) робіт (далі – додаткові угоди на виконання етапу (частини) робіт), що є невід’ємними частинами цього договору.
Згідно з пунктом 3.2. Договору загальна договірна ціна за даним договором є динамічною і складає 9957200,00грн, у тому числі ПДВ 20% – 1 659533,33 грн.
Пунктами 5.3.1., 5.3.2. Договору замовник залишає за собою право відповідно до погодженої сторонами специфікації щодо закупівлі підрядником необхідних будівельних матеріалів, виробів, устаткування та послуг перерахувати на поточний рахунок підрядника авансовий платіж. Авансовий платіж носить цільовий характер і може використовуватися підрядником лише для закупівлі будівельних матеріалів, виробів, устаткування та послуг, що були погоджені сторонами при підписанні передбаченої п.5.2 цього договору специфікації.
Відповідно до пунктів 12.3.1.-12.3.2. Договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору у випадках прямо передбачених цим договором або за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо підрядник порушив строки виконання робіт більше ніж на 10 календарних днів згідно з календарним графіком виконавця будівельно-монтажних робіт, який є додатком до відповідної додаткової угоди на виконання етапу (частини) робіт; якщо роботи виконуються неналежним чином, якість робіт не відповідає умовам договору, чинному законодавству, ДБН та іншим нормативним документам у сфері будівництва.
За умовами пункту 12.4. Договору у випадку односторонньої відмови замовника від договору договір вважається розірваним через 3 дні з дня здачі відповідного повідомлення на пошту для відправлення цінним листом на адресу підрядника.
Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності печаток). Договір діє до повного виконання сторонами зобов’язань за ним (пункт 16.1. Договору).
Позивач на виконання умов договору перерахував на поточний рахунок відповідача оплату у сумі 120000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №415 від 05.10.2015 на суму 25000,00грн, №416 від 05.10.2015 на суму 25000,00грн, №188 від 08.09.2015 на суму 20000,00грн, №298 від 22.09.2015 на суму 50000,00грн.
04.07.2016 ТОВ “Прівайт-Компані” звернулось до ТОВ “Строй-Гарант Інвест” з листом вих.№04-07-1/16, в якому пославшись на умови пунктів 12.3., 12.4, 12.5 Договору та приписи ст.849 ЦКповідомив про одностороннє розірвання (припинення) Договору та вимагав повернення сплачених авансових платежів, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ “Укрпошта” та описом вкладення у цінний лист.
Як стверджує ТОВ “Прівайт-Компані” в позовній заяві, відповідач в порушення умов договору до виконання робіт не приступив, після відмови позивача від Договору сплачений авансовий платіж на його вимогу не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт за договором, Договір розірваний у зв’язку з односторонньою відмовою позивача від нього, а відтак, у останнього наявні підстави вимагати повернення невикористаної на виконання робіт суми авансового платежу, як це передбачено пунктом 12.5. Договору.
Апеляційний господарський суд, з такими висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що в даному випадку мало місце неналежне виконання зобов’язань позивачем щодо передачі відповідачу необхідних для виконання робіт документів, а саме: технічні умови, надані замовником, розраховані на максимальне електричне навантаження 413кВт, що не відповідає предмету договору, оскільки погоджена сторонами договору потужність електропостачання становить 1200кВт; наданий позивачем Генеральний план будівництва не погоджений Департаментом містобудування та архітектури, а відтак, не може бути підставою для розробки проектної документації з електропостачання; позивачем не надано чинний правовстановлюючий документ на користування земельною ділянкою, що унеможливлює виконання робіт за договором. У зв’язку з такими висновками, суд апеляційної інстанції, пославшись на прострочення кредитора у спірних відносинах, відмовив у позові.
Касаційна інстанція не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в позові, з огляду на таке.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).
Відповідно до ст.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов’язань його сторін.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2016 Т “Прівайт-Компані” надіслало ТОВ “Строй-Гарант Інвест” листом вих.№04-07-1/16, в якому пославшись на умови пунктів 12.3, 12.4, 12.5 Договору та приписи ст. 849 ЦК Україниповідомив про одностороннє розірвання (припинення) Договору та вимагав повернення сплачених авансових платежів (а.с.32-33).
Оскільки реалізація встановленого ч.4 ст.849 ЦК Україниправа позивача на односторонню відмову від договору є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, враховуючи положення п.12.4. Договору він є розірваним (припиненим) з 08.07.2016.
У разі розірвання (припинення) договору, визнання договору недійсним, неукладеним чи іншого припинення договору сторони проводять між собою необхідні розрахунки протягом 10 банківських днів з дня такого розірвання (припинення) договору чи набрання законної сили судовим рішенням про визнання договору недійсним чи неуклаленим. Під час цих розрахунків підрядник повинен повернути замовнику невикористану на виконання етапу (частини) робіт суму авансового платежу (авансових платежів) (п.12.5. Договору).
Відтак, з огляду на припинення договору підряду в зв’язку з односторонньою відмовою позивача, умови пункту 12.5 договору, а також те, що відповідач не доводить використання перерахованого авансу на виконання зобов’язання із зазначенням конкретної суми, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову, колегія суддів вважає законним і обґрунтованим.
Водночас, посилання суду апеляційної інстанції на прострочення кредитора в спірних правовідносинах, колегія суддів вважає неправомірною підставою для відмови в позові, оскільки встановлення обставин порушення будь-якою із сторін договору його умов може здійснюватися для визначення наявності/відсутності підстав для стягнення збитків за порушення зобов’язання, втім, такі обставини не входять до предмету доказування у спорі про повернення авансу, вимоги якого, обґрунтовані, зокрема, приписами ч.4 ст.849 ЦК України, адже по-перше, факт повідомлення підрядника про відмову від договору до закінчення виконання робіт встановлено судами та сторонами не заперечується; по-друге, задоволення цього позову на позбавляє підрядника права звернення до суду із самостійними вимогами про стягнення плати за виконану частину роботи та збитків, завданих розірванням договору, в разі їх доведення.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ “Строй-Гарант Інвест”.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Прівайт-Компані” задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі №910/13621/16 – скасувати.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №910/13621/16 – залишити в силі.
Стягнути з ТОВ “Строй-Гарант Інвест” на користь ТОВ “Прівайт-Компані” 2160,00грн (дві тисячі сто шістдесят гривень) судових витрат.
Головуючий-суддя С.Бакуліна
Судді О.Поляк
О.Яценко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *