Вакцинація тварин

Яких тварин власники мають обов’язково вакцинувати?

У всіх господарствах обов’язково планують і проводять профілактичні щеплення: великої рогатої худоби (ВРХ) проти сибірки і трихофітії; дрібної рогатої худоби (ДРХ) та коней проти сибірки; свиней проти бешихи і класичної чуми свиней; собак та котів проти сказу, кролів проти міксоматозу і геморагічної хвороби; птиці — хвороби Ньюкасла (псевдочуми) та інфекційного бурситу (хвороба Гамборо).

Профілактичні щеплення проти таких захворювань, як: сибірка (свині); емкар; лептоспіроз ВРХ та свиней; колібактеріози і сальмонельози ВРХ та свиней; пастерельози ВРХ і свиней; хвороба Тешена свиней та хвороба Ауєскі сільськогосподарських тварин проводять у благополучних та загрозливих щодо цих захворювань зонах.

Профілактичні заходи обов’язково включають вакцинацію тварин у господарствах усіх форм власності, що належать населенню, яке проживає на благополучній та загрозливій території.

Дані вимоги передбачені низкою чинних нормативно-правових актів у таких як: постанова Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року
№ 1006 «Про затвердження переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.»; постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 року № 478 «Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів.»; наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу
від 25 січня 2000 року № 4 «Про затвердження інструкцій про заходи профілактики та  боротьби з інфекційними хворобами тварин: бруцельозом, сибіркою, хворобою  Тешена свиней та анемією коней»; наказ Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України від 15 березня 1994 року № 5 «Інструкція про заходи профілактики та ліквідації класичної чуми свиней», «Про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу»; наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 21 грудня 2007 року № 21 «Про затвердження Інфструкції з профілактики та оздоровленян великої рогатої худоби від лейкозу»; наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 серпня 2017 року № 431 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» та ін.

Яка відповідальність передбачена за ненадання тварин на вакцинацію?

Законом України «Про ветеринарну медицину» передбачено, що юридичні та  фізичні  особи,  діяльність  яких  пов’язана   з утриманням та обігом тварин, зобов’язані, крім іншого: охороняти здоров’я та благополуччя тварин шляхом застосування профілактичних ветеринарно-санітарних заходів щодо здоров’я тварин, а також доставляти тварин  у  визначене  місце  або  забезпечувати належні   умови   за   місцем   утримання  тварин для проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок,  включаючи  дослідження  і щеплення.  У разі необхідності забезпечувати надійну фіксацію тварини при проведенні маніпуляцій, транспортування  (доставки)  відібраних  зразків тканин,  крові та інших матеріалів для діагностичних аналізів.

За недотримання та порушення ветеринарно-санітарних заходів передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, порушенням ветеринарно-санітарних правил у Кодексі України про адміністративні правопорушення присвячена (КУпАП) глава 9, зокрема, це стаття 107 «Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог», стаття 107-1 «Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві», стаття 107-2 «Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин», за які передбачено накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 251 Кримінального кодексу України «Порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки, –карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.».

Під  ветеринарними правилами слід розуміти вимоги, які регулюють діяльність фізичних і юридичних осіб в галузі ветеринарної медицини і містяться в ряді нормативних актів. Ветеринарними є правила, які встановлені для боротьби з епізоотіями, заразними та масовими незаразними захворюваннями тварин, правила проведення протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших заходів, зокрема карантинних.

Ветеринарні правила можуть бути порушені шляхом вчинення дії або бездіяльності (виробництво або продаж заражених продуктів чи сировини тваринного походження, продаж хворих тварин; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органів державної ветеринарної медицини про виникнення захворювання тварин, непред’явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, профілактичних та лікувально-профілактичних оброблень, досліджень або щеплень, недотримання вимог правового режиму карантину тварин, використання хворих або підозрюваних у захворюванні тварин та їх приплоду для відтворення стада).

До відома зазначу що, як передбачено пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За правилами підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

За статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 грудня 2018 року становить 1853 гривень.

Тому податкова соціальна пільга становить 926,5 грн (1853 грн*0,5).

Так, сума штрафів за КУпАП становитиме 2779,5-9265 грн.

 Хто має право притягувати за це власників тварин до відповідальності і яким чином?

На Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу) покладається реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров’ям та благополуччям тварин.

Держпродспоживслужба розглядає справи про правопорушення в галузі ветеринарної медицини за статтями 107, 107-2 КУпАП.

Від імені Держпродспоживслужби розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення: Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники, головні державні інспектори ветеринарної медицини, державні інспектори ветеринарної медицини, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках.

Справи   про  адміністративні правопорушення розглядають не  пізніш  як  протягом  двох  місяців  з  дня  вчинення правопорушення, а в разі тривалого правопорушення – двох місяців з дня його виявлення.

Рішення про накладення штрафів  за  правопорушення  в  галузі ветеринарної медицини оформляються відповідними постановами.

На   вимогу  спеціалістів  державної  служби  ветеринарної медицини виконання заходів щодо припинення порушень  законодавства з  питань ветеринарної медицини в необхідних випадках здійснюється із  залученням  працівників  органів  Національної поліції, служби безпеки.

Як фахівці ветеринарної медицини офіційно мають повідомляти про проведення організованої вакцинації?

Ветеринарно-санітарні заходи розробляються, змінюються та затверджуються Державним Департаментом ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини.

Усі ветеринарно-санітарні  заходи  та зміни до них після затвердження публікуються у  відповідному  офіційному  друкованому виданні та на веб-сайті Департаменту (www.consumer.gov.ua). Ветеринарно-санітарні заходи вступають у дію не раніше шести місяців від  дати  публікації,  за винятком    надзвичайних   ветеринарно-санітарних   заходів,   які затверджуються за надзвичайних обставин, та заходів, які зменшують обмеження   стосовно   імпорту,   що   вступають   у  дію  з  дати затвердження.

Чи мають право карати тих власників тварин, котрі не знали, що буде проводитися вакцинація або з інших причин не змогли привести тварину на вакцинацію у визначений час? І що мають власники тварин зробити в такій ситуації?

Відповідальними за проведення організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів, дотримання заходів карантину, є керівники господарств усіх форм власності, підприємств і власники (утримувачі) тварин.

У разі неможливості своєчасного проведення ветеринарно-санітарних заходів необхідно звернутись до територіальних органів Держпродспоживслужби.

В яких випадках власник тварини, на якого наклали штраф може оскаржувати дії фахівців Держпродспоживслужби? На скільки реально виграти такі справи у суді?

Рішення у справах про правопорушення  в  галузі  ветеринарної медицини можуть бути оскаржені до суду.

Позитивне вирішення справи в суді на користь власників тварин залежить від обставин вчинення правопорушення, наявність складу правопорушення, вини особи, дотримання порядку притягнення особи до відповідальності, правильності оформлення правопорушення та ін.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *