УБД мають право на отримання компенсації відпустки

Поки політична боротьба в Україні набирає обертів, високопосадовці в черговий раз вирішили «кинути» військовослужбовців, які отримали статус учасника бойових дій, шляхом ненадання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, передбачену ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також не здійснення за неї виплати грошової компенсації у разі її не використання.
Але, не втрачаємо надію, що Верховенство права в нашій правовій, соціальній та демократичній державі є, та свої права та законні інтереси можна захистити в судовому порядку.

Отже 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – Суд) розглянувши зразкову справу за позовом військовослужбовця до військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, задовольнив його вимоги у повному обсязі

Суть спору
Військовослужбовець звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини у зв’язку із ненарахування та невиплати йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік.
Правова позиція відповідача полягала, що грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки. Позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку, оскільки частиною 19 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» припинено надання військовослужбовцям додаткової відпустки.

Обґрунтування рішення Суду
Суд зазначив, що Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Таким чином, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки у зв`язку із звільненням позивача виникли в особливий період.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.
Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Слід зазначити, що Суд не взяв до уваги доводи Військової частини, що з урахуванням дії в Україні особливого періоду та призупинення відповідних прав військовослужбовців щодо додаткових відпусток, позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за неотримані додаткові відпустки.
Таким чином, припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

ВАЖЛИВО!
Дана позиція Суду вистоїла апеляційний перегляд та військовослужбовці можуть реалізувати свої права надані Законом.

Ну що, військовослужбовці, які отримали учасника бойових дій, а ВИ вже готові відстоювати свої законні права та інтереси в суді?

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.