Кримінальні проступки. Як це буде

Завданнями кримінального судочинства є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також швидке і повне розслідування кримінальних правопорушень, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Розроблення законопроекту викликано необхідністю законодавчого врегулювання застосування положень нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Уведення в дію норм КПК України, які стосуються кримінальних проступків, пунктом 1 Прикінцевих положень КПК України поставлено в пряму залежність від прийняття закону про кримінальні проступки.

Відповідний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон) вже підписаний Президентом України та набуває чинності 01.01.2020.

Розглянемо, що ж змінюється із запровадженням інституту кримінальних проступків.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ: ЗЛОЧИН ТА КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОСТУПОК

Кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України (далі – КК України) суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.
Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

В свою чергу злочини поділяються на:
– нетяжкі (основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 10000 н.м.д.г. або позбавлення волі на строк не більше 5 років.);
– тяжкі (основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25000 тисяч н.м.д.г. або позбавлення волі на строк не більше 10 років.);
– особливо тяжкі (основне покарання у виді штрафу в розмірі понад 25000 тисяч н.м.д.г., позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.).
Як вбачається, законодавець виключив «злочини невеликої тяжкості» та ввів інститут «кримінальні проступки».

ОСОБИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮВАТИМУТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ

Дізнання (досудове розслідування кримінальних проступків) здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

ДІЗНАВАЧ, що є службовою особою підрозділу дізнання, наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізванач наділяється відповідними повноваженнями такими як: починати дізнання; проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; закривати кримінальне провадження та інше.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ЄРДР

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.

Проте у невідкладних випадках може бути проведений огляд місця події, відібрано пояснення, проведено медичне освідування, отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

СТРОКИ РОЗСЛІДУВАННЯ

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом: 72 годин; або 20 діб – якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; або одного місяця – якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи.
Строк досудового розслідування може бути продовжений прокурором. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.
У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.

Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень глави 25 КПК України.

ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ

Джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених КПК України, є також пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

ВИНЯТКИ ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ

Особу може бути затримано без ухвали слідчого судді, суду підозрювану у вчиненні кримінального проступку лише у випадках, якщо ця особа:

1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

Затримання особи здійснюється НЕ БІЛЬШЕ ЯК НА ТРИ ГОДИНИ з моменту фактичного затримання та уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється, а також роз’яснити її право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, негайно повідомити інших осіб про своє затримання і місце перебування та ін.

Затримання особи, яка керувала транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється не більш як на три години з обов’язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.

Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.

Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи.
Речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.

ОСОБЛИВОСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором, з одночасним інформуванням про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності.
У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи.
У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКІНЧЕННЯ ДІЗНАННЯ

Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи – протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи – про негайне звільнення затриманої особи;
2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;
4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов’язаний забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.
У разі встановлення об’єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.

ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

ПОРЯДОК ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ, ВИЗНАЧЕНІ ЯК КРИМІНАЛЬНІ ПРОСТУПКИ, З ДНЯ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ЗАКОНУ

1. У кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 КПК України.
Такі провадження протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом передаються від органів досудового слідства прокуророві для визначення органу, який буде здійснювати подальше досудове розслідування у формі дізнання.

2. У кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 КПК України, тим органом, що здійснював досудове розслідування.
Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку. Обрані до дня набрання чинності цим Законом запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою діють до моменту їх зміни, скасування чи припинення. Клопотання про скасування таких запобіжних заходів має бути внесено до суду слідчим або прокурором невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

3. У кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 КПК України. Кримінальне провадження щодо злочину продовжує здійснюватися в порядку, визначеному КПК України.
У разі виділення матеріалів щодо кримінального проступку в окреме провадження слідчим протягом 72 годин повідомляється особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.
Якщо такій особі обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, слідчий або прокурор за наявності підстав для їх зміни чи скасування вирішують питання щодо звернення до суду з відповідним клопотанням щодо його зміни. Обрані до набрання чинності цим Законом такі запобіжні заходи продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення.

4. У кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до дня набрання чинності цим Законом досудове слідство зупинено подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, передбаченому главою 25 КПК України, а в разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності вирішується питання про закриття кримінального провадження.
Обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

5. У кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 КПК України.

З огляду на викладене запроваджується спрощений порядок досудового розслідування у формі дізнання всіх кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, що, безумовно, на думку законодавця, сприятиме зменшенню навантаження на органи досудового слідства та дозволить забезпечити швидке розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, а також надасть можливість зосередити діяльність слідчих апаратів на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів.

Проте, маю невеликі сподівання, що скорочення процесуальних строків досудового розслідування та судового розгляду забезпечить ефективний та якісний розгляд кримінальних проступків, та головне дотримання таких строків уповноваженими особами органів дізнання та судом.

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.