16. Заперечення на апеляційну скаргу або касаційну скаргу в кримінальному провадженні.

До Апеляційного суду м. Києва
Соборна площа, 7, м. Київ, Київська область, 79000

Адвокат Барсук Ірина Дмитрівна
в інтересах обвинуваченого Іванова Івана Івановича
вул. Тиха, 3, м. Київ, Київська область, 79000

Потерпілий: Петренко Василій Васильович
вул. Млина, 18, м. Київ, 79000

Прокурор Шевченківської районної прокуратури м. Києва
(апелянт по справі)
вул. Синя, 15, м. Київ, 79001

Справа № 123/1234/15-к
Головуючий у 1 інстанції: Якуненко Н.М.
Суддя-головуюча в апеляційній інстанції: Матчак Т. М.

Заперечення на апеляційну скаргу

В проваджені Апеляційного суду м. Києва перебуває справа № 123/1234/15-к стосовно Іванова Івана Івановича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2015 року, яким Іванова Івана Івановича, 05.09.1975 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає в вул. Рибалки, 12, м. Київ, раніше не судимого, визнано винним та засуджено за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України до покарання – 4 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі статей 75-76 Кримінального кодексу України Іванова Івана Івановича від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки, зобов’язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнуто з Іванова Івана Івановича судові витрати в розмірі 588 грн. Речовий доказ – мобільний телефон «Nokia» залишено за належністю потерпілому Петренко Василію Васильовичу.

Так вироком районного суду 18 липня 2015 року встановлено, що будучи особою, яка раніше не вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, близько 01 години 20 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння і перебуваючи в будинку вул. Млина, 18, м. Київ, що належить його знайомому Петренко Василію Васильовичу, маючи умисел на викрадення чужого майна, відкрито заволодів мобільним телефоном «Nokia» вартістю 1550 грн., вихопивши його з рук потерпілого Петренка Василія Васильовича, а потім, продовжуючи свої протиправні дії, в присутності Петренка Василія Васильовича відкрито викрав та заволодів з холодильника потерпілого продуктами харчування на суму 650 грн.

Проте, прокурор не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, просить вирок районного суду скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На думку прокурора, судом першої інстанції не вірно застосовано до обвинуваченого при призначенні покарання статі 75-76 Кримінального кодексу України, таким чином призначивши покарання з іспитовим терміном. Свої доводи мотивує тим, що щире каяття не може визнаватись, як пом’якшуюча обставина, оскільки обвинувачений вину в інкримінованому злочині не визнав, добровільно заподіяну шкоду не відшкодував, а лише в наслідок проведення слідчо-оперативних заходів. Крім того на думку прокурора наявна обтяжуюча обставина, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння не надає підстав для застосування статей 75-76 Кримінального кодексу України.
Просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання. Визнати Іванова Івана Івановича винним та призначити покарання за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Проте сторона захисту не може погодитись із обставинами, наведеними в апеляційній скарзі прокурора з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновки про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні правопорушення суд зробив на підставі показань обвинуваченого. Іванов Іван Іванович визнав свою вину повністю і підтвердив факт вчинення ним відкритого викрадення чужого майна (грабіжа), а тому відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України докази про вчинення ним цього правопорушення у судовому засіданні не досліджувалися. Кваліфікація інкримінованого правопорушення обвинуваченому Іванову Івану Івановичу за ч.2 ст.186 Крмінального кодексу України – правильна, та ніким з учасників судового розгляду не оскаржується.

Призначаючи покарання Іванову Іван Іванович судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який не працює, за місцем проживання міська рада відносно нього компрометуючими відомостями не володіє, не одружений. Обставиною, яка пом’якшує покарання судом визнано, щире каяття в скоєному, потерпілий Петренко Василій Васильович будь-яких вимог позовного характеру до обвинуваченого не мають, викрадений телефон повернуто потерпілому, частково відшкодовано вартість продуктів харчування, на суворому покаранні не наполягали, виходячи з висновку судово-наркологічної експертизи обвинувачений страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Таким чином, призначене судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі є обґрунтованим, необхідним для можливого перевиховання обвинуваченого, профілактики та попередження вчинення нових злочинів, що відповідає тяжкості злочину.
Звільняючи обвинуваченого Іванова Івана Івановича від призначеного покарання на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, районний суд, врахував те, що Іванов Іван Іванович вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав, щиро розкаявся, потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій та не наполягає на суворому покаранні, розмір спричиненої шкоди є незначним.

Тому за вказаних обставин, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2014 року стосовно Іванова Івана Івановича слід залишити без змін.

З урахуванням викладеного та на підставі статей 405, 407, 409, 413, 420 Кримінального процесуального кодексу України,

ПРОШУ СУД:

1. Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2014 року стосовно Іванова Івана Івановича – без змін.

Адвокат обвинуваченого _______ /І.Д. Барсук/

«__»___ 2015 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.